1. Словник української мови у 20 томах

пфальц

ПФА́ЛЬЦ, а, ч., архт.

Укріплена резиденція з палацом правителя області або місто, де знаходився такий палац в часи раннього європейського середньовіччя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Пфальц — Пфальц іменник чоловічого роду історичний регіон у Німеччині Орфографічний словник української мови
  2. Пфальц — Нім. історична обл. (Райнланд-П. і Баварія); з ХI ст. — володіння райнських палатинів; з ХIII ст. — у володінні баварських Вітельсбахів; у 1777 об'єднаний з Баварією, 1815 поділений між Баварією й Баденом. Універсальний словник-енциклопедія
  3. пфальц — (нім. — палац) Укріплена резиденція з паласом правителя області або місто, де знаходився такий палас в часи раннього європейського середньовіччя (період Каролінгів). Архітектура і монументальне мистецтво