пхекнути
ПХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм.
Однокр. до пхе́кати.
– Мені дядя посвідку незаможницьку дасть, правда? – поспитала вона Мусія. – А дядя в тюрму піде, по-твоєму? – відповів не в тон Швачка. Студентка пхекнула (Г. Косинка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me