1. Словник української мови у 20 томах

пшеничник

ПШЕНИ́ЧНИК, а, ч., розм.

Хліб, спечений з пшеничного борошна.

Село Пшеничники розташоване в лісостеповій зоні на Черкащині, у Канівському районі. Корінні краєзнавці пов'язують назву села з співзвучністю: пшеничник – білий пшеничний хліб (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пшеничник — див. хліб Словник синонімів Вусика
  2. пшеничник — -а, ч., діал. Білий пшеничний хліб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пшеничник — Пшени́чник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)