1. Словник української мови у 20 томах

пшоняний

ПШОНЯ́НИЙ, а, е.

Прикм. до пшоно́.

Пшоняні крупи;

// Приготовлений, зварений з пшона, з пшоном.

Каша тобі пшоняна так і плава у масличну (Г. Квітка-Основ'яненко);

Табір прокидався. Варили пшоняну кашу, кульбачили коні, справно збиралися в десятки й сотні (Б. Лепкий);

Весело вставав ранком і йшов по господарству, весело сідав за стіл, заставлений простими потравами: капуста кисла з вудженим салом, горох із салом же, каша пшоняна, часом м'ясо (Г. Хоткевич);

Довкола великої миски з пшоняним кулешем сиділо четверо дітей (О. Бойченко);

Незабаром весело забулькала вода. Ліна розім'яла пшоняний концентрат, висипала в окріп (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пшоняний — пшоня́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пшоняний — -а, -е. Прикм. до пшоно. Пшоняна крупа. || Приготовлений, зварений з пшона, з пшоном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пшоняний — Пшоня́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пшоняний — Пшоня́ний, -а, -е Пшенный. Хазяйка подавати стала із маслом пшоняних млинців. Алв. 45. Словник української мови Грінченка