1. Словник української мови у 20 томах

півкрок

ПІВКРО́К, у, ч.

Рух ноги, що переміщує людину на віддаль половини кроку.

Зробити півкроку;

// Віддаль, що дорівнює половині кроку.

Всі попадали з півкроку на землю, в калюжу. Хтось застогнав (І. Багряний);

* Образно. Скільки разів доведеться глушити в собі голос власного сумління, щоб хоч на півкроку просунутись по шляху до того діла... яке її зовсім не приваблює! (О. Гончар).

Спини́тися (засти́гнути, зупини́тися) на півкро́ці див. спиня́тися.

○ (1) Ні (ані́) півкро́ку, у знач. присл.:

а) не мати жодної змоги рухатися (іти або їхати).

У мене куля в коліні. Без коня ні кроку, ні півкроку (П. Воронько);

б) не посуватися вперед, не прогресувати в якій-небудь справі.

– Не робота – ніби брак, не план – лише півплана.., ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півкрок — півкро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. півкрок — -у, ч. Рух ноги, що переміщує людину на віддаль половини кроку. Зробити півкроку. || Віддаль, що дорівнює половині кроку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півкрок — ПІВКРО́К, у, ч. Рух ноги, що переміщує людину на віддаль половини кроку. Зробити півкроку; // Віддаль, що дорівнює половині кроку. *Образно. Словник української мови в 11 томах