північ

ПІ́ВНІЧ¹, ночі, ж.

Час на межі двох діб, який відповідає 12 годинам ночі.

В північ самую глухую Еней, лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую (І. Котляревський);

– Куди ти, – кажу, – налагодивсь оце йти! Вже ж з півночі звернуло (І. Нечуй-Левицький);

Було вже далеко за північ (О. Донченко);

Котра вже година? За північ, певно... (Василь Шевчук);

// Пізня ніч.

– У саму глупу північ хтось і стука у вікно (Г. Квітка-Основ'яненко);

– А кого ви тепер найдете, коли вже північ? – Може хоч кого-небудь. Ну, хоча б начальника цеху (Григорій Тютюнник).

(1) Б'є / проби́ла (вда́рила) пі́вніч – про бій дзвонів, годинника і т. ін., що відповідає 12 годинам ночі.

Б'є північ... Противник в годину оту .. Іде спочивать (І. Нехода);

Летять хвилини – я не прислухаюсь. Ось північ вдарила (Леся Українка);

Глу́па ніч (пі́вніч, о́сінь) див. ніч;

(2) Проби́ти пі́вніч – сповістити про 12 годину ночі (боєм годинника, ударами в дзвони, рейку і т. ін.).

І настала ніч .. Пробило в церкві північ (Т. Осьмачка);

Він терпляче ждав, поки церковний сторож проб'є на дзвіниці північ (А. Шиян).

△ (3) Спра́вжня пі́вніч, спец. – момент, коли для якого-небудь місця на Землі центр Сонця міститься в нижній кульмінації.

Момент нижньої кульмінації Сонця називається справжньою північчю (з навч. літ.).

ПІ́ВНІЧ², ночі, ж.

1. Одна з чотирьох сторін світу; протилежне південь.

Якщо стати обличчям на північ, то позаду буде південь, праворуч – схід, а ліворуч – захід (з навч. літ.);

// Напрямок, бік, протилежні півдню.

Вітер мчить шалено із півночі, мов тікає від погоні пріч (Леся Українка);

Темно надворі, зоря не зоріє, Вітер холодний од півночі віє (П. Куліш);

Весь ранок сонце світить справа. На північ їдемо глуху (В. Стус);

// Частина материка, країни і т. ін., розташована в напрямку, протилежному півдню.

Повітове місто з півночі починається глибокими ярами (М. Стельмах).

2. Місцевість, край з холодним кліматом.

Тут можна було побачити типи півночі з жовто-русявим волоссям на голові, рум'яні лиця українців (І. Нечуй-Левицький);

– У Бербанка тепло. Встромив ломаку в землю – цвіте. Моя стихія – північ. Холод. Плодоносний світ я посуваю на північ. А це – головне (О. Довженко);

// (з великої літери). Краї материків Євразії та Північної Америки, розташовані в зоні холодного клімату; полярна область Земної кулі, Арктика.

З боку поля весь [виноградник] обснований колючим дротом і нагадує в мініатюрі оте, що майор будував на Півночі... (О. Гончар).

(1) Кра́йня (Дале́ка) Пі́вніч – полярна область Земної кулі, Арктика.

Я бачив їх [постріляних, помордованих, розкуркулених] на шляхах і дорогах Далекої Півночі, я бачив їх у Вінниці, але скільки я ще не бачив, а скільки їх є там! (І. Багряний);

Хто зна, де цей тесляр з Крайньої Півночі міг навчитися рицарських тонкощів (О. Гончар).