півперек
ПІ́ВПЕРЕ́К¹, у, ч., діал.
Поперек.
Сміло взяв [Бовдур] Андрія за півперек, підняв догори, мов дитину (І. Франко).
ПІ́ВПЕРЕ́К², діал.
1. присл. Упоперек.
Ріка перехопила півперек усю вузеньку долину, на якій лежить село (І. Франко).
2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказівці на розташування одного об'єкта по ширині другого.
Півперек долини, від ліса до ліса, підіймалася здоровенна гребля (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півперек — пі́впере́к 1 іменник чоловічого роду поперек пі́впере́к 2 прислівник упоперек незмінювана словникова одиниця пі́впере́к 3 прийменник завширшки як незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- півперек — I -у, ч., діал. Поперек. II діал. 1》 присл. Упоперек. 2》 у знач. прийм., з род. в. Указує на розташування одного об'єкта по ширині другого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півперек — I. ПОПЕРЕ́К (частина спини нижче пояса), КРИЖІ́, ПОЯСНИ́ЦЯ розм., ПІ́ВПЕРЕК діал. А вона приходить така стомлена додому — і руки, і поперек, і голова — усе в неї болить (Д. Бедзик); Біда, бо в крижах ломиться і на сльоту, і на годину поколює (І. Словник синонімів української мови
- півперек — ПІВПЕРЕ́К¹, у, ч., діал. Поперек. Сміло взяв [Бовдур] Андрія за півперек, підняв догори, мов дитину (Фр., І, 1955, 314). ПІВПЕРЕ́К², діал. 1. присл. Упоперек. Ріка перехопила півперек усю вузеньку долину, на якій лежить село (Фр., III, 1950, 7). Словник української мови в 11 томах