півустав
ПІВУСТА́В, у, ч.
Один із типів почерку, середній між уставом і скорописом, у старогрецьких та слов'янських рукописах, що відрізняється від уставу похилістю і меншою чіткістю в начертанні літер та більшим числом скорочень.
З другої половини XIV ст. розвивається новий вид письма – “півустав” – простіший обрис букв, менш старанний, дрібніший (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півустав — півуста́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Півустав — І заст. Полустав, Полуставець 1. Те саме, що Місяцеслов; 2. Те саме, що Часослов Малий Словник церковно-обрядової термінології
- півустав — -у, ч. Один із типів почерку, середній між уставом і скорописом, у старогрецьких і слов'янських рукописах, що відрізняється від уставу похилістю і меншою чіткістю в написанні літер та більшим числом скорочень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півустав — ПІВУСТА́В, у, ч. Один із типів почерку, середній між уставом і скорописом, у старогрецьких та слов’янських рукописах, що відрізняється від уставу похилістю і меншою чіткістю в начертанні літер та більшим числом скорочень. З другої половини XIV ст. Словник української мови в 11 томах