1. Словник української мови у 20 томах

півчий

ПІ́ВЧИЙ, чого, ч.

Учасник церковного хору.

– Аж з других сіл приходять до нас до церкви, щоб послухати моїх півчих (І. Нечуй-Левицький);

Священик править молебень. Замість півчих співає псаломщик (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півчий — пі́вчий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. півчий — -чого, ч. Учасник церковного хору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півчий — Співак, співака, співучий, співочий, співний Словник чужослів Павло Штепа
  4. півчий — ПІ́ВЧИЙ, чого, ч. Учасник церковного хору. — Аж з других сіл приходять до нас до церкви, щоб послухати моїх півчих (Н.-Лев., IV, 1956, 71); Священик править молебень. Замість півчих співає псаломщик (Шиян, Гроза.., 1956, 27). Словник української мови в 11 томах
  5. півчий — Півчий, -чого м. Пѣвчій. Ми святого Петра півчі. Грин. І. 3. Я вас добре знаю, бо ви півчі. Левиц. Пов. 29. Словник української мови Грінченка