пігмент
ПІГМЕ́НТ, у, спец.
1. Речовина в тваринному і рослинному організмах, яка надає забарвлення їх тканинам.
В зеленому листі рослин міститься зелений пігмент – хлорофіл (з наук.-попул. літ.);
– Ти знаєш, відкіля береться загар? Це в шкірі людини під впливом освітлення відкладається особлива речовина – пігмент, яка і дає відомий усім загар (О. Гуреїв).
2. Синтетичний барвник, нерозчинний у воді, спирті і т. ін.; використовується для приготування олійних фарб, лаків і т. ін.
Часто купував [С. І. Васильківський] тільки пігменти фарб, а потім сам тер, готував фарби (з наук. літ.);
Основний склад фарб становлять пігменти. Пігментами називаються тонкомолоті кольорові порошки, що не розчиняються (а тільки розбавляються) ні у воді, ні в інших розчинниках (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- пігмент — пігме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пігмент — [п'ігмент] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
- пігмент — -у, спец. 1》 Речовина у тваринному і рослинному організмах, яка надає забарвлення їхнім тканинам. 2》 Синтетичний барвник, нерозчинний у воді, спирті і т. ін.; використовується для приготування олійних фарб, лаків і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пігмент — Барвина Словник чужослів Павло Штепа
- пігмент — ПІГМЕ́НТ, у, спец. 1. Речовина в тваринному і рослинному організмах, яка надає забарвлення їх тканинам. В зеленому листі рослин міститься зелений пігмент — хлорофіл (Наука.., 2, 1958, 28); — Ти знаєш, відкіля береться загар?... Словник української мови в 11 томах