підбор
ПІДБО́Р, а, ч.
Дерев'яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття.
– Як же ж, – мати йому, – а в школу в чому підеш? – Що таке? – батько до їх. – Підбор у Миколи одпав (А. Тесленко);
// Підвищена підошва взуття (звичайно, жіночого) під п'яткою.
Похитуючися на підборах, граючи бровами, Ірина зацікавлено розглядала тендітну дівочу постать на ослоні (Ю. Смолич);
Із взуття популярні “човники” на невеликому підборі для повсякденних і на високій тонкій “шпильці” для нарядних туфель (з газ.);
Вона навіть була гарна. У святковому, в тернистій хустині з довгими торочками, у чоботях на високих підборах (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підбор — підбо́р іменник чоловічого роду каблук Орфографічний словник української мови
- підбор — -а, ч. Дерев'яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підбор — Закаблук Словник чужослів Павло Штепа
- підбор — КАБЛУ́К (тверда набійка на підошві взуття під п'яткою), ЗАКАБЛУ́К, ПІДБО́Р, КО́РОК, ПІДП'Я́ТОК заст., ОБЧА́С (ОБЦА́С) діал.; ШПИ́ЛЬКА розм. (дуже тонка набійка в жіночому взутті). Словник синонімів української мови
- підбор — ПІДБО́Р, а, ч. Дерев’яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття. — Як же ж, — мати йому, — а в школу в чому підеш? — Що таке? — батько до їх. — Підбор у Миколи одпав (Тесл. Словник української мови в 11 томах