підбійка
ПІДБІ́ЙКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що підкла́дка 2.
– Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, – подумала Балабушиха, й вона .. розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. – Я в його не примічаю міцної підбійки в жартах та смішках (І. Нечуй-Левицький).
2. Те саме, що підбі́й² 1.
Шар вугілля був не товщий за три чверті аршина, і біля нього можна було працювати тільки лежачи. Вибійники, нарешті, приладились і почали підбійку (П. Панч);
Якщо у 1929 р. механізація вуглевидобутку (переважно підбійка і доставка вугілля по лаві) становила 30,6%, то в 1930 р. – 55% (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підбійка — підбі́йка 1 іменник жіночого роду підкладка підбі́йка 2 іменник жіночого роду вирубування породи Орфографічний словник української мови
- підбійка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що підкладка 2). 2》 Те саме, що підбій II 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підбійка — ПІДКЛА́ДКА (матеріал, який пришивають зісподу перев. одягу), ПІДБИ́ВКА, ПІДБІ́ЙКА розм., ПІДШИ́ВКА розм., СПІ́ДКА розм.; ПІДНАРЯ́Д (перев. у взутті). Словник синонімів української мови
- підбійка — Пі́дбі́йка, -ки, -ці; -бі́йки, -бі́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підбійка — ПІДБІ́ЙКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що підкла́дка 2. — Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, — подумала Балабушиха, й вона.. розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (Н.-Лев., III, 1956, 215); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- підбійка — Підбійка, -ки ж. = підбій 1. Канев. у. Словник української мови Грінченка