підвальний

ПІДВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до підва́л 1.

Підвальне вікно одчинено. Видно в кімнаті робітничу обстановку (С. Васильченко);

Ми висушили підвальну кімнату Яновського, обклеїли її обоями (Іван Ле);

Для виноробні рекомендується збудувати спеціальний будинок з підвальним приміщенням (з наук. літ.);

// Такий, як у підвалі.

Сутінки підвальні – це ж було перше, що і Саранчука вразило, коли він відчинив із сінців двері в кімнату до Бондаренків (А. Головко);

Хлопці лягли на землю тінями, в носи – важкий теплий підвальний дух (Григорій Тютюнник).

2. у знач. ім. підва́льний, ного, ч., спец. Робітник, який відповідає за збереження продуктів, товарів у підвалі.

Частіше та частіше він почав завертати до підвального (Панас Мирний).

3. Який займає підвал у газеті.

Підвальна стаття.