1. Словник української мови у 20 томах

підвипити

ПІДВИ́ПИТИ, п'ю, п'єш, док., розм.

Випити спиртного.

Підвипивши, він батогом посік на жінчиних плечах блузку (М. Стельмах);

Він, добре підвипивши, почина собі наказувати: – Не треба пити!.. Сором!.. (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвипити — підви́пити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підвипити — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  3. підвипити — -п'ю, -п'єш, док., розм. Випити спиртного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підвипити — ВИ́ПИТИ (стати напідпитку внаслідок уживання алкогольних напоїв), ПІДВИ́ПИТИ розм., ПІДХМЕЛИ́ТИСЯ розм., ХИЛЬНУ́ТИ розм., ПІДПИ́ТИ розм., ХЛЕБНУ́ТИ розм., ХЛЕБОНУ́ТИ підсил. розм., ВРІ́ЗАТИ (УРІ́ЗАТИ) фам., КЛЮ́КНУТИ фам. Я помітив, що він випивши (Ю. Словник синонімів української мови
  5. підвипити — ПІДВИ́ПИТИ, п’ю, п’єш, док., розм. Випити спиртного. Підвипивши, він батогом посік на жінчиних плечах блузку (Стельмах, І, 1962, 131); Він, добре підвипивши, почина собі наказувати: — Не треба пити!.. Сором!.. (Григ., Вибр., 1959, 281). Словник української мови в 11 томах