підводчик
ПІДВО́ДЧИК, а, ч.
Той, хто править кіньми або волами на підводі.
Підводчик одсмикнув руку, шкапина витягнула шию, напружилась, віз заскрипів (О. Бойченко);
Стоїть парокінна підвода з бочками пального, двоє дядьків покурюють осторонь .. Мабуть, сторож і підводчик, возій пального... (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підводчик — підво́дчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- підводчик — -а, ч. Той, хто править кіньми або волами на підводі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підводчик — див. підвізник Словник чужослів Павло Штепа
- підводчик — ПІДВО́ДЧИК, а, ч. Той, хто править кіньми або волами на підводі. Підводчик одсмикнув руку, шкапина витягнула шию, напружилась, віз заскрипів (Бойч., Молодість, 1949, 197); Стоїть парокінна підвода з бочками пального, двоє дядьків покурюють осторонь.. Словник української мови в 11 томах