1. Словник української мови у 20 томах

підворіття

ПІДВОРІ́ТТЯ, я, с.

1. Проміжок між воротами й землею.

З підворіття загарчав на неї великий пес, але дівчинка, не спиняючись, махнула рукою (О. Іваненко).

2. Отвір для проїзду або проходу в двір (звичайно в кількаповерховому будинку).

Міклош спинив машину, вислизнув на тротуар і підбіг до низького і напівтемного, схожого на тунель підворіття (Л. Первомайський);

Вона круто завернула під важке склепіння старого підворіття і спинилася в одному із .. нічим не примітних дворів (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підворіття — підворі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підворіття — (в будинку) під'їзд. Словник синонімів Караванського
  3. підворіття — [п'ідвоур’іт':а] -т':а, р. мн. -р'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. підворіття — -я, с. 1》 Проміжок між воротами й землею. 2》 Отвір для проїзду або проходу в двір (звичайно в кількаповерховому будинку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підворіття — Підворі́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. підворіття — ПІДВОРІ́ТТЯ, я, с. 1. Проміжок між воротами й землею. З підворіття загарчав на неї великий пес, але дівчинка, не спиняючись, махнула рукою (Ів., Вел. очі, 1956, 58); *Образно. Словник української мови в 11 томах