підвінечний
ПІДВІНЕ́ЧНИЙ, а, е.
Признач. для церковного вінчання.
Глянула Петкана на циганок І впізнала свої гарні сукні, Підвінечні свої красні шати (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підвінечний — підвіне́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- підвінечний — -а, -е. Признач. для церковного вінчання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підвінечний — ПІДВІНЕ́ЧНИЙ, а, е. Признач. для церковного вінчання. Глянула Петкана на циганок І впізнала свої гарні сукні, Підвінечні свої красні шати (Перв., З глибини, 1956, 170). Словник української мови в 11 томах