підвінечний

ПІДВІНЕ́ЧНИЙ, а, е.

Признач. для церковного вінчання.

Глянула Петкана на циганок І впізнала свої гарні сукні, Підвінечні свої красні шати (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвінечний — підвіне́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підвінечний — -а, -е. Признач. для церковного вінчання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підвінечний — ПІДВІНЕ́ЧНИЙ, а, е. Признач. для церковного вінчання. Глянула Петкана на циганок І впізнала свої гарні сукні, Підвінечні свої красні шати (Перв., З глибини, 1956, 170). Словник української мови в 11 томах