підв'язка
ПІДВ'Я́ЗКА, и, ж.
Те, чим що-небудь підв'язують.
То сюди, то туди озирнеться [Домаха], то пісеньки під ніс собі мугиче, то хусточкою помахує, то нахилиться підв'язку підв'язувати... (Г. Квітка-Основ'яненко);
Ось і золото... Золоті бляшки з жіночих підв'язок, золоті диски для зубів, миколаївські червінці... (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підв'язка — пі́дв'язка іменник жіночого роду стрічка підв'я́зка іменник жіночого роду підв'язування Орфографічний словник української мови
- підв'язка — -и, ж. Те, чим що-небудь підв'язують. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підв'язка — Підв'язка, -ки ж. Подвязка. Хоч голий, та в підв'язках. Ном. № 5071. Словник української мови Грінченка