1. Словник української мови у 20 томах

підгвинтити

ПІДГВИНТИ́ТИ див. підгви́нчувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підгвинтити — підгвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підгвинтити — див. підгвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підгвинтити — підкру́чувати (закру́чувати, підгви́нчувати і т. ін.) / підкрути́ти (закрути́ти, підгвинти́ти і т. ін.) га́йку (га́йки) кому. 1. Посилювати вимоги до кого-небудь, підтягувати в роботі когось, вдаючись до суворих заходів. Фразеологічний словник української мови
  4. підгвинтити — ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док. Словник синонімів української мови
  5. підгвинтити — ПІДГВИНТИ́ТИ див. підгви́нчувати. Словник української мови в 11 томах