підгортати

ПІДГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ПІДГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., що.

1. Горнучи (у 1 знач.), збирати що-небудь сипуче докупи.

Твердохліб підвівся і, підгорнувши рукою землю, запросив Теодосія сідати (А. Хижняк);

* Образно. Весна березневі сніжки підгорта (А. Малишко);

// Підбирати, поправляти що-небудь (звичайно волосся).

Очі гострі, хижі, недобрі, усе їх мружив і уси підгортав (Марко Вовчок);

Шаблій присів, підгорнув на голові волосся, поправив кепку (Д. Бедзик).

2. під кого – що. Горнучи, гребучи, соваючи і т. ін., поміщати, пересувати під кого-, що-небудь, до когось, чогось.

Проти мене сиділа якась товстуля .. Вона смикала та підгортувала під себе свою сукню (І. Нечуй-Левицький);

Танки рвали гусеницями землю, підгортали під себе (О. Гончар);

– Пекли в полі картоплю, а я сів ненароком на жарину .. Підгорнув мені хтось ту жарину, а штани й прогоріли (Ю. Збанацький).

3. Придавлювати собою кого-, що-небудь, навалившись; підминати (у 1 знач.).

Відчувши несхибну руку свого вершника, кінь став гопки, високо зметнувши передніми ногами, а потім, мов гумовий, стрибнув наперед, підгорнувши під себе отетерілих ворогів (С. Добровольський);

// Гнути, згинати в суглобах, підкладаючи під кого-, що-небудь (про частини тіла); підгинати.

Навколо юрти Жумабая вже сідали, підгортаючи під себе ноги, всі жителі аулу (О. Десняк);

Підгорнувши невеличке Рученя під біле личко, У колисці, бачу я, Спить в палу́ мале хлоп'я (Я. Щоголів);

Один олень підгорнув ноги й ліг (М. Трублаїні);

На собак з ненавистю і страхом кричали. Вони підгортали хвости і знов, одійшовши, піднімали голови і вили (В. Винниченко);

// перен., рідко. Силою підкоряти кого-небудь, заволодівати чимсь.

Американці [у 1919 році] підгортали під себе Прибалтику і зазіхали на Карпати (Ю. Смолич);

– Це багацьке товариство. Воно хоче підгорнути під себе громаду, а я того не хочу (Б. Грінченко).

4. Робити що-небудь коротшим, загинаючи кінець, частину під що-небудь, всередину чогось.

О. Хведор скинув чоботи, підгорнув поли, взяв графин і, тихесенько закрадаючись, як кіт до миші, пішов у другу темну кімнату точити горілку з барильця (І. Нечуй-Левицький);

Жінка поставила стільчик на чистому помості, підгорнула під колінами халата разом із спідницею й сіла, потираючи й розминаючи закляклі пальці натруджених рук (П. Оровецький).

5. Доглядаючи за рослинами, нагортати, нагрібати розпушену землю до основи стебел.

Ще в будень, коли Емене́, не покладаючи рук, садить тютюн, підгортає виноград, поливає городину або порається коло набілу, вона не почуває нуди, але в свято .. дівчина не знає, що з собою чинити (М. Коцюбинський);

Фелікс з тіткою Сашею їздив трамваєм за місто сапати й підгортати картоплю (Ю. Яновський);

– Ти ще не вариш вечері, газдине? – сказав [Лукин] лагідно й сів на лавиці. – Запізнилася я, бо хотіла .. бульби підгорнути (Н. Кобринська);

На початку липня рослини [кукурудзи] підгорнули кінним розпушувачем на 12–13 сантиметрів з ручним оправлянням рослин у гніздах (з наук. літ.).

◇ (1) Підгорта́ти / підгорну́ти під чо́біт (чобіто́к) кого – ставити кого-небудь у повну залежність, підлеглість.

Завзята, енергійна жінка може будь-якого чоловіка підгорнути під чобіт (з газ.);

– Оце сердешний Охрім ускочив! Так, виходе [виходить] вона його добре під чобіток підгорнула? – озвалася пані (Дніппрова Чайка).