1. Словник української мови у 20 томах

підданство

ПІДДА́НСТВО, а, с.

Належність особи до певної держави, здебільшого з монархічною формою правління.

Ти до татар просився у підданство .. Не прийняли паливоду татари (П. Куліш);

// заст. Економічна залежність від кого-небудь.

На другий же день князь оповістив по усіх людях Тарабаншиних: “Хто хоче добровільно переходити в моє підданство, нехай викине на воротях віху з сіна або соломи. А хто не викине, – тому хату спалю” (Г. Хоткевич);

Правнучка Апостолова – Катерина Битяговська, до якої перейшли права на Турбаї, поновила позов, і суд Генеральний ухвалив: бути турбаївським козакам у підданстві Битяговської (О. Гончар);

Надійшло кілька скарг з Котельви, що Милорадович хоче силоміць узяти її собі в підданство (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підданство — підда́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підданство — див. неволя Словник синонімів Вусика
  3. підданство — -а, с. Належність особи до певної держави, здебільшого з монархічною формою правління. || заст. Економічна залежність від кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підданство — Горожанство Словник чужослів Павло Штепа
  5. підданство — ГРОМАДЯ́НСТВО (належність особи до складу громадян певної держави); ПІДДА́НСТВО (належність особи до певної держави, перев. з монархічною формою правління). Словник синонімів української мови
  6. підданство — Підда́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підданство — ПІДДА́НСТВО, а, с. Належність особи до певної держави, здебільшого з монархічною формою правління. Собор [1653 р.] постановив, щоб цар прийняв у підданство гетьмана Богдана Хмельницького і все військо запорозьке з містами і селами (Іст. Словник української мови в 11 томах
  8. підданство — Підданство, -ва с. 1) Подданство. 2) Состояніе въ крѣпостной зависимости. Словник української мови Грінченка