1. Словник української мови у 20 томах

піддержувати

ПІДДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., кого, що, рідко.

Те саме, що підтри́мувати.

Вхопивсь [Остап] за груди й захитався .. – Що тобі? – прискочила Соломія до Остапа і піддержала його (М. Коцюбинський);

Кругом цієї світлиці, котра була схожа на дворик, стояли з чотирьох боків колони і піддержували спадисту покрівлю й стелю (І. Нечуй-Левицький);

Та ось уже й кладовище. Спинили коней. Ніжно взяли труну на руки .. Взяв і я труну піддержувать плечем (П. Тичина);

Я рада помогти Вам, рада вкупі з Вами шукати дороги, піддержувать Вас, чим можу, але я не маю права казать, що я можу научить Вас жити (Леся Українка);

Може, любив Мирон Оксану за те, що їй треба було помагати, бо сини самі собі пораду знайдуть, а вона, як билинка, безсила – треба її піддержати (Грицько Григоренко);

В глибині її серця спочивав його образ .. Так, він остався для неї чимсь, що піддержувало довір'я до людей, якоюсь оживляючою споминкою (О. Кобилянська);

Мені здається, що діло варт би піддержати (Панас Мирний);

Тут один, там другий із них старався якимсь .. висловом піддержати розмову (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піддержувати — підде́ржувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. піддержувати — -ую, -уєш, недок., піддержати, -жу, -жиш, док., перех. Те саме, що підтримувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піддержувати — див. держати Словник чужослів Павло Штепа
  4. піддержувати — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм. Словник синонімів української мови
  5. піддержувати — Підде́ржувати, -де́ржую, -жуєш; підде́ржати, -де́ржу, -де́ржиш, -жать; підде́рж, -де́ржте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. піддержувати — ПІДДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех. Те саме, що підтри́мувати. Вхопивсь [Остап] за груди й захитався.. — Що тобі? — прискочила Соломія до Остапа і піддержала його (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. піддержувати — Піддержувати, -жую, -єш сов. в. піддержати, -жу, -жи́ш, гл. Поддерживать, поддержать. Безсильного піддержав. К. Іов. 55. Словник української мови Грінченка