підзаголовок
ПІДЗАГОЛО́ВОК, вка, ч.
Другий, додатковий до основного заголовок.
Тоді біля редакції – теж єдиної газети з великими підзаголовками і нудними традиційними гаслами – грубим шрифтом – суєтились газетярі (М. Хвильовий);
Твір “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” з підзаголовком “Роман з народного життя П. Мирного та І. Білика” було закінчено у 1875 р. і подано до цензури, яка багато з тексту викреслила, але дозволила до друку (з навч. літ.);
Своєрідність написаного поет [Т. Шевченко] сам усвідомлював, даючи .. підзаголовки: “Сон” – комедія, “Великий льох” – містерія (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підзаголовок — підзаголо́вок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- підзаголовок — [п'ідзаголовок] -оўка, м. (на) -оўку, мн. -оўкие, -оўк'іў Орфоепічний словник української мови
- підзаголовок — -вка, ч. Другий, додатковий до основного, заголовок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підзаголовок — Підтитло, див. заголовок Словник чужослів Павло Штепа
- підзаголовок — Підза́голо́вок, -ло́вка; -ло́вки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підзаголовок — ПІДЗАГОЛО́ВОК, вка, ч. Другий, додатковий до основного заголовок. Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» з підзаголовком «Роман з народного життя П. Мирного та І. Білика» було закінчено у 1875... Словник української мови в 11 томах