1. Словник української мови у 20 томах

підземельний

ПІДЗЕМЕ́ЛЬНИЙ, а, е.

Який міститься, перебуває, розташовується, мешкає і т. ін. в підземеллі, під землею.

Ішли. Прошибало їх гниле зимно підземельних мурів. Свічка в руках Мотрі кидала фантастичні тіні (Б. Лепкий);

– Я солдат. Якщо треба тут – буду тут. Якщо з льотчика треба стати кротом підземельним – стану кротом. А скаже Вітчизна: снарядом стань – стану снарядом (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підземельний — підземе́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підземельний — -а, -е. Який міститься, перебуває, розташовується, мешкає і т. ін. в підземеллі, під землею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підземельний — ПІДЗЕМЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Який міститься, перебуває, розташовується, мешкає і т. ін. в підземеллі, під землею. — Я солдат. Якщо треба тут — буду тут. Якщо з льотчика треба стати кротом підземельним — стану кротом. А скаже Вітчизна: снарядом стань — стану снарядом (Гончар, Тронка, 1963, 292). Словник української мови в 11 томах
  4. підземельний — Підземельний, -а, -е = підземний. Підземельне царство. Мнж. 44. У підземельній шахті. О. 1861. XI. 100. Словник української мови Грінченка