1. Словник української мови у 20 томах

підкараулювати

ПІДКАРАУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що.

Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь.

Редакція науково-популярного збірника ”Катера і яхты”, яка тривалий час шукала зустрічі з невловимим капітаном, нарешті взяла у нього інтерв'ю, для чого спеціальному кореспонденту збірника довелося кілька днів підкараулювати теплохід у порту (з газ.);

// перен. Таємно стежачи за ким-, чим-небудь, вичікувати слушного моменту для якихось дій.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкараулювати — підкарау́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підкараулювати — див. стежити Словник синонімів Вусика
  3. підкараулювати — -юю, -юєш, недок., підкараулити, -лю, -лиш, док., перех. Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь. || перен. Таємно стежачи за ким-, чим-небудь, вичікувати слушного моменту для якихось дій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підкараулювати — ПІДКАРАУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь; // перен. Таємно стежачи за ким-, чим-небудь, вичікувати слушного моменту для якихось дій. Словник української мови в 11 томах