підковка
ПІДКО́ВКА, и, ж.
1. Дія за знач. підкува́ти.
Повів [Войтюк] машину до кузні й поставив на тому місці, де звичайно ставлять коней для підковки (В. Земляк).
2. Зменш.-пестл. до підко́ва.
– А там же у вас в Чигирині козачки, як мак, процвітають: в шовкових плахтах, в оксамитових юбках, в квітках та стрічках, та в червоних чобітках з срібними підковками (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підковка — підко́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- підковка — -и, ж. 1》 Дія за знач. підкувати. 2》 Зменш.-пестл. до підкова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підковка — ПІДКО́ВКА, и, ж. 1. Дія за знач. підкува́ти. Повів [Войтюк] машину до кузні й поставив на тому місці, де звичайно ставлять коней для підковки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 118). 2. Зменш.-пестл. до підко́ва. Словник української мови в 11 томах