1. Словник української мови у 20 томах

підкомірчик

ПІДКОМІ́РЧИК, а, ч., рідко.

Те саме, що підкоміре́ць.

У ротного відчувалася школа: чудова постава, свіжий підкомірчик, зношені чоботи начищені (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкомірчик — підкомі́рчик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. підкомірчик — -а, ч., рідко. Те саме, що підкомірець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкомірчик — ПІДКОМІ́РЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що підкоміре́ць. Словник української мови в 11 томах