1. Словник української мови у 20 томах

підкопчений

ПІДКО́ПЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до підкопти́ти.

Сосиски з огляду на високу температуру повітря й справді були уже підкопчені сонцем, а ковбаса “Лікарська” під дією активних променів по-зрадницьки посиніла (з газ.).

2. у знач. прикм. Забруднений кіптявою.

На сцену вийшов [Заруба] й одну за одною потушив усі три лампи... Тільки чорний димок ударив з підкопченого скла (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкопчений — підко́пчений прикметник підко́пчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підкопчений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкоптити. 2》 у знач. прикм. Забруднений кіптявою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкопчений — ПІДКО́ПЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкопти́ти. 2. у знач. прикм. Забруднений кіптявою. На сцену вийшов [Заруба] й одну за одною потушив усі три лампи… Тільки чорний димок ударив з підкопченого скла (Кучер, Трудна любов, 1960, 456). Словник української мови в 11 томах