підкорити

ПІДКОРИ́ТИ див. підкоря́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкорити — підкори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підкорити — (поставити в залежність; призвичаїти до себе): взяти в руки (до рук) кого; прибрати до рук кого; узяти (рідко убрати) в шори кого; зігнути в дугу кого; зігнути (скрутити) в баранячий ріг кого; вкрутити (зламати, обламати, скрутити, вправити і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
  3. підкорити — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  4. підкорити — див. підкоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підкорити — ЗАГА́РБАТИ (насильно захопити чужу територію, поневолити інші народи), ЗАХОПИ́ТИ, ПІДКОРИ́ТИ, ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ЗАЖЕ́РТИ підсил. розм., ЗАГРАБА́СТАТИ підсил. розм.; ЗАВОЮВА́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗВОЮВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. підкорити — ПІДКОРИ́ТИ див. підкоря́ти. Словник української мови в 11 томах