1. Словник української мови у 20 томах

підкорочений

ПІДКОРО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підкороти́ти.

Фільм [“Іван”] був підкорочений (О. Довженко);

// у знач. прикм.

Дивилася вниз, на поділ свого плаття, рожевого, підкороченого, яке любив Йосип (Б. Харчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкорочений — підкоро́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підкорочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підкоротити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкорочений — ПІДКОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкороти́ти. Фільм [«Іван»] був підкорочений (Довж., І, 1958, 24). Словник української мови в 11 томах