1. Словник української мови у 20 томах

підкрадати

ПІДКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без дод., розм.

Красти, обкрадати потроху, частинами.

– То на ліки пішло, то брали добрі люди за якусь колись-то позичку, а то й підкрадали, так що Векла, з багатої на усе село, у чім стояла, у тім і перейшла до Миколи (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкрадати — підкрада́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підкрадати — див. красти Словник синонімів Вусика
  3. підкрадати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Красти, обкрадати потроху, частинами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підкрадати — ПІДКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка, розм. Красти, обкрадати потроху, частинами. — То на ліки пішло, то брали добрі люди за якусь колись-то позичку, а то й підкрадали, так що Векла, з багатої на усе село, у чім стояла, у тім і перейшла до Миколи (Кв.-Осн., II, 1956, 461). Словник української мови в 11 томах
  5. підкрадати — Підкрада́ти, -да́ю, -єш гл. Обкрадывать понемногу. О. 1861. IX. 76. Обідрана зовсім! то на ліки пішло, то брали добрі люде за якусь колись то позичку, а то й підкрадали. Кв. Словник української мови Грінченка