підламувати

ПІДЛА́МУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПІДЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Ламати знизу або трохи, додатково.

Підламати гілку.

ПІДЛА́МУВАТИ², ую, уєш і ПІДЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. підло́млять; док., кого, що.

1. Ламати не зовсім, не до кінця; надламувати.

Стала мати коло хати, Рожу підломила (???Джерело);

// безос.

[Куліш:] Я се, бачте, брів по жениха, аж проти вас і підломило бричку... (С. Голованівський).

2. перен. Ослаблювати, підриваючи душевні та фізичні сили.

Підламує ноги злочинства тягар, Неначе на шию почеплений камінь (С. Воскрекасенко);

Мені було в Києві дещо таке, що трошки мене підломило фізично й морально і, видно, далось мені дорожче, ніж я думала (Леся Українка);

// Викликати сумнів, непевність і т. ін.

Їй жаль, що тепера усе їй немило, Що гидко дивитись на людські діла, Що віру у правду життя підломило, Що серце тепера усе розлюбило, Чому все кохання вона віддала (В. Самійленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підламувати — підла́мувати 1 дієслово недоконаного виду ламати знизу або трохи підла́мувати 2 дієслово недоконаного виду надламувати; ослаблювати Орфографічний словник української мови
  2. підламувати — I -ую, -уєш, недок., підламати, -аю, -аєш, док., перех. Ламати знизу або трохи, додатково. II -ую, -уєш і підломлювати, -юю, -юєш, недок., підломити, -ломлю, -ломиш; мн. підломлять; док., перех. 1》 Ламати не зовсім, не до кінця; надламувати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підламувати — Ую, -уєш, недок., підламати, -аю, -аєш, док. Підставляти, не виправдовувати сподівання. Ммм, серйозно ти мене підламав. Словник сучасного українського сленгу
  4. підламувати — ПІДРИВА́ТИ (сили, здоров'я, нерви тощо), РОЗХИ́ТУВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ), ПІДЛА́МУВАТИ, ПІДЛО́МЛЮВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ (ОСАДЖА́ТИ) розм., ПІДТИНА́ТИ розм., ПІДВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. підламувати — ПІДЛА́МУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПІДЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Ламати знизу або трохи, додатково. ПІДЛА́МУВАТИ², ую, уєш і ПІДЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. підло́млять; док., перех. Словник української мови в 11 томах