1. Словник української мови у 20 томах

підлещувати

ПІДЛЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш і ПІДЛЕЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛЕСТИ́ТИ, ещу́, е́стиш, док., кого.

Лестощами, догідливістю, вихвалянням і т. ін. викликати у кого-небудь добре ставлення до себе або добиватися вигоди, користі тощо.

У Мартохи двоїлось почуття: і дражнило її панське втручання в її родину, і підлещала панська ласка до її дитини (Леся Українка);

На початку другого антракту до Юрія підійшов сам Садовський і привселюдно від імені всієї трупи висловив йому подяку. Це підлестило молодого багача (Ф. Бурлака).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлещувати — підле́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підлещувати — див. лестити Словник синонімів Вусика
  3. підлещувати — -ую, -уєш і підлещати, -аю, -аєш, недок., підлестити, -ещу, -естиш, док., перех. Лестощами, догідливістю, вихвалянням і т. ін. викликати у кого-небудь добре ставлення до себе або добиватися вигоди, користі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підлещувати — ЛЕСТИ́ТИ кому й без додатка (нещиро вихваляти кого-, що-небудь), ОБЛЕ́ЩУВАТИ перех., УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ) перех., УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ) перех., ПІДЛЕ́ЩУВАТИ перех., ПІДЛЕЩА́ТИ перех. Словник синонімів української мови
  5. підлещувати — ПІДЛЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш і ПІДЛЕЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛЕСТИ́ТИ, ещу́, е́стиш, док., перех. Лестощами, догідливістю, вихвалянням і т. ін. викликати у кого-небудь добре ставлення до себе або добиватися вигоди, користі тощо. Словник української мови в 11 томах