1. Словник української мови у 20 томах

підлиза

ПІДЛИ́ЗА, и, ч. і ж., зневажл.

Той, хто підлизується.

Прилащиться підлиза хоч до ко́го: Солодкії слова Приманюють великого й малого, – То вже така дурниця світова (Л. Глібов);

Майстри попервах глузували з хлопця, гадаючи, що він підлабузнюється до них, та потім і вони переконалися, що характер у Мишуні формується справжній, ні в кого він підлизою не був і не буде (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлиза — підли́за іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. підлиза — див. підлабузник; хитрий Словник синонімів Вусика
  3. підлиза — -и, ч. і ж., зневажл. Той, хто підлизується. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підлиза — див. лизоблюд, прихвостень, холуй, холоп Словник чужослів Павло Штепа
  5. підлиза — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл. Словник синонімів української мови
  6. підлиза — ПІДЛИ́ЗА, и, ч. і ж., зневажл. Той, хто підлизується. Прилащиться підлиза хоч до ко́го: Солодкії слова Приманюють великого й малого, — То вже така дурниця світова (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. підлиза — Підли́за, -зи об. Льстецъ, подлипало. К. Бай. 28. Словник української мови Грінченка