1. Словник української мови у 20 томах

підлизень

ПІ́ДЛИЗЕНЬ, зня, ч., зневажл.

Те саме, що підли́за.

– Цитьте! Цитьте! Війт говорить! – Що він має говорити? Панський підлизень! (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлизень — пі́длизень іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. підлизень — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  3. підлизень — -зня, ч., зневажл. Те саме, що підлиза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підлизень — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл. Словник синонімів української мови
  5. підлизень — ПІ́ДЛИЗЕНЬ, зня, ч., зневажл. Те саме, що підли́за. — Цитьте! Цитьте! Війт говорить! — Що він має говорити? Панський підлизень! (Фр., VIII, 1952, 10). Словник української мови в 11 томах