підлипайло

ПІДЛИПА́ЙЛО, а, ч. і ж., ірон., рідко.

Те саме, що підлабу́зник.

– Гей! – гукали з натовпу... Гей! Чи поглухли? Кидай роботу: як страйкувати, то всім! – Страхопуди! Підлипайли! (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлипайло — підлипа́йло іменник чоловічого або середнього роду, істота ірон. Орфографічний словник української мови
  2. підлипайло — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  3. підлипайло — -а, ч. і ж., ірон., рідко. Те саме, що підлабузник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підлипайло — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл. Словник синонімів української мови
  5. підлипайло — ПІДЛИПА́ЙЛО, а, ч. і ж., ірон., рідко. Те саме, що підлабу́зник. — Гей! — гукали з натовпу… Гей! Чи поглухли? Кидай роботу: як страйкувати, то всім! — Страхопуди! Підлипайли! (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 48). Словник української мови в 11 томах