1. Словник української мови у 20 томах

підлотник

ПІДЛО́ТНИК, а, ч., лайл.

Той, хто зробив або робить підлий вчинок; підла людина.

– Я уб'ю його на дуелі, – твердо сказав Давидов, – я звільню світ від цього шахрая і підлотника (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлотник — підло́тник іменник чоловічого роду, істота лайл. Орфографічний словник української мови
  2. підлотник — -а, ч., лайл. Той, хто скоїв або коїть підлий вчинок; підла людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підлотник — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови
  4. підлотник — ПІДЛО́ТНИК, а, ч., лайл. Той, хто зробив або робить підлий вчинок; підла людина. — Я уб’ю його на дуелі, — твердо сказав Давидов, — я звільню світ від цього шахрая і підлотника (Рибак, Помилка.., 1956, 63). Словник української мови в 11 томах