підмагач

ПІДМАГА́Ч, а́, ч.

???

– Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? – дивується дядько Микола (М. Стельмах);

Щоб полегшити його [вчителя] працю, йому дали ще двох підмагачів, не таких учених, як він, котрі були приставлені до мене дядьками (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me