підмагач
ПІДМАГА́Ч, а́, ч.
???
– Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? – дивується дядько Микола (М. Стельмах);
Щоб полегшити його [вчителя] працю, йому дали ще двох підмагачів, не таких учених, як він, котрі були приставлені до мене дядьками (з мемуарної літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me