1. Словник української мови у 20 томах

підморгування

ПІДМО́РГУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. підмо́ргувати.

Те соромітне підморгування, що ним почастував Суліман Катерину, буквально її перевернуло (Ірина Вільде);

Дядько Софрон кивав головою, посміхався і підморгував. І в цьому підморгуванні, в посмішці було навіть щось завзяте, злорадне, тожествуюче (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підморгування — підмо́ргування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підморгування — -я, с. Дія за знач. підморгувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підморгування — ПІДМО́РГУВАННЯ, я, с. Дія за знач. підмо́ргувати. Те соромітне підморгування, що ним почастував Суліман Катерину, буквально її перевернуло (Вільде, Сестри.., 1958, 402). Словник української мови в 11 томах