1. Словник української мови у 20 томах

підморожений

ПІДМОРО́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підморо́жувати 1.

Від такої дивовижної згадки про лелеку Марко добряче веселіє, знову кидає посмішку в підморожену роками підківку вусів і знов од краю й до краю вбирає в душу увесь святково-білий світ (М. Стельмах);

// у знач. прикм. Який трохи, злегка замерз або який додатково, частково заморозили.

Вона ще довго стояла і слухала, як глухо гупають їхні кроки на підмороженій піскуватій стежині (С. Голованівський);

Плоди [горобини] можна вживати в їжу. Підморожені, вони втрачають гіркість, і тоді з них виготовляють настойки, варення (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підморожений — підморо́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підморожений — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
  3. підморожений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підморожувати 1). || у знач. прикм. Який трохи, злегка замерз або якого додатково, частково заморозили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підморожений — ПІДМОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підморо́жувати 1; // у знач. прикм. Який трохи, злегка замерз або який додатково, частково заморозили. Вона ще довго стояла і слухала, як глухо гупають їхні кроки на підмороженій піскуватій стежині (Голов. Словник української мови в 11 томах