підніжка

ПІДНІ́ЖКА, и, ж.

1. Пристрій у вигляді східців для входу в автомашину, вагон і т. ін.

Екіпаж .. був схожий на ті карети, в яких їздили давні єгипетські фараони або московські цариці: крила круто загинались униз і спускались трохи не до самої землі; підніжки були одкидні, йшли, неначе сходи (І. Нечуй-Левицький);

Поїзд мчав, мов вихор. На підніжках, у відчинених дверях вагонів, притримуючись за одвірки, стояли вартові (Олесь Досвітній).

2. Спеціальний пристрій у ручному ткацькому верстаті, натискаючи на який приводять його в рух.

– То це, певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала .. підніжки (І. Нечуй-Левицький);

Давид кидався: – Що таке? А, ні, цівки ще є, – і знов гуп-гуп лядою, машинально самими руками, ногами підніжки перебирав, а в голові не ткання (А. Головко);

Художнє ткацтво – одне з небагатьох ремесел, де не можна застосовувати механізації. Тут кожну ниточку, кожний візерунок треба виводити руками. Внизу верстата – десять-дванадцять підніжок. Натиснеш помилково іншу – і... брак (з наук. літ.).

3. розм. Удар ногою по нозі іншого або підставляння ноги під ногу людині, щоб повалити, збити її.

Класична боротьба розвивалася, маючи за основу ті види боротьби, в яких дозволялися захвати не нижче пояса і заборонялися дії ногами (підніжки) (з наук.-попул. літ.);

// перен. Перешкода в якійсь справі.

Ольга їхала й боялася навіть самій собі зізнатися, що наміри її були нечистими. Серед людей це називають забороненим прийомом, підніжкою... (Микита Чернявський).