1. Словник української мови у 20 томах

підобідувати

ПІДОБІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОБІ́ДАТИ, аю, аєш, док.

1. кого, що і без прям. дод. Закусувати, перекушувати перед обідом.

– Що ж, зайдемо додому, щось підобідаємо, – трохи ніби невдоволено промовив Льошка (Ю. Мокрієв);

Григорій Сидорович миттю витяг із жилетки товстезного годинника на срібному ланцюжку, клацнув кришкою, – так, час підобідати (Ю. Яновський).

2. чим. Їсти щось замість обіду, вареної страви.

Порозв'язувавши свої вузли, жінки незабаром стали підобідувати хлібом та овечою бринзою (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підобідувати — підобі́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підобідувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  3. підобідувати — -ую, -уєш, недок., підобідати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех.Закушувати, перекушувати перед обідом. 2》 чим, неперех. Їсти щось замість обіду, вареної страви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підобідувати — ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. підобідувати — ПІДОБІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОБІ́ДАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. і неперех. Закусувати, перекушувати перед обідом. — Що ж, зайдемо додому, щось підобідаємо, — трохи ніби невдоволено промовив Льошка (Мокр., Острів.. Словник української мови в 11 томах