підозрілість
ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ, лості, ж.
Властивість і стан за знач. підозрі́лий.
Підозрілість, з якою повернувся був відразу до мене запитаний парубок, моментально зникла, скоро він почув, що я тут, мабуть, не чужа людина (Ю. Смолич);
– А що в тій ступі? – професійна підозрілість одразу відкидає сітку здивування й посмішки. Пристав обережно .. заглядає в чорне жерло ступки, ще обережніше засовує туди пучку (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підозрілість — підозрі́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- підозрілість — -лості, ж. Властивість і стан за знач. підозрілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підозрілість — НЕДОВІ́Р'Я (недовірливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕДОВІ́РА, НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ (підозріливе ставлення); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (думка про причетність кого-небудь до чогось негативного). Словник синонімів української мови
- підозрілість — ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і стан за знач. підозрі́лий. Підозрілість, з якою повернувся був відразу до мене запитаний парубок, моментально зникла, скоро він почув, що я тут, мабуть, не чужа людина (Смолич, Сорок вісім.. Словник української мови в 11 томах