1. Словник української мови у 20 томах

підофіцер

ПІДОФІЦЕ́Р, а, ч., розм., заст.

Унтер-офіцер.

Бородавкіна була дочка одеського міщанина, підофіцера (І. Нечуй-Левицький);

В залах стояли і сиділи в повному озброєнні солдати і підофіцери (В. Гжицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підофіцер — підофіце́р іменник чоловічого роду, істота арх. Орфографічний словник української мови
  2. підофіцер — -а, ч., розм., заст. Унтер-офіцер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підофіцер — Підстаршина Словник чужослів Павло Штепа
  4. підофіцер — ПІДОФІЦЕ́Р, а, ч., розм., заст. Унтер-офіцер. Бородавкіна була дочка одеського міщанина, підофіцера (Н.-Лев., V, 1966, 181); В залах стояли і сиділи в повному озброєнні солдати і підофіцери (Гжицький, У світ.., 1960, 21). Словник української мови в 11 томах