1. Словник української мови у 20 томах

підохотливо

ПІДОХО́ТЛИВО.

Присл. до підохо́тливий.

Не його це діло, а їхнє. Проте, вони либонь, не втямили нічого, бо лишаюватий [німець] знову підохотливо кивнув: – К-караш-шо! (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підохотливо — підохо́тливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. підохотливо — Присл. до підохотливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підохотливо — ПІДОХО́ТЛИВО. Присл. до підохо́тливий. Словник української мови в 11 томах