1. Словник української мови у 20 томах

підпанок

ПІДПА́НОК, нка, ч., заст.

1. Не дуже багатий або збіднілий пан (у 2 знач.).

Дядько швидко і з вигодою збув її в няньки до Окуня, а коли в того підросли діти, Люба вже сама найнялася до Октава Пігловського, підпанка з родини шляхтичів-однодворців (М. Стельмах);

// Той, хто за своїм матеріальним станом наближається до пана, панів.

Дехто з підліщан .. видряпувавсь із злиднів .. Частіше ж у підпанках ставав (Є. Кротевич);

* У порівн. [Варка (сама):] Дивлюсь на свого чоловіка і не надивуюся, зовсім неначе не Демко, а якийсь підпанок або купець! (М. Кропивницький);

// зневажл. Зубожіла шляхта або неродовиті багатії.

[Бухетник:] Із столу аж три срібних ложки украдено; звичайно, що це підцупила ота голота – підпанки, котра не має свого притулку та тілько вештається по панах та підцуплює усячину (М. Кропивницький);

Різним підпанкам, які зараз часто глузують з нього, він доведе, що небезпечно зачіпати його шляхетську гідність і честь (З. Тулуб).

2. Той, хто перебуває на службі у пана (у 1 знач.) (про економів, гайдуків, прикажчиків, писарчуків і т. ін.).

Пан не дозволяв і на годину кидати ліса, а підпанки пильнували, щоб лісник шанував панського розказу (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпанок — пі́дпа́нок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. підпанок — див. пан Словник синонімів Вусика
  3. підпанок — -нка, ч., заст. 1》 Не дуже багатий або збіднілий пан (у 2 знач.). || Той, хто за своїм матеріальним станом наближається до пана, панів. || зневажл. Зубожіла шляхта або неродовиті багатії. 2》 Той, хто перебуває на службі у пана (у 1 знач.) (про економів, гайдуків, прикажчиків, писарчуків і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підпанок — ПАНО́К (небагатий поміщик), ПОЛУ́ПАНОК розм., ПІ́ДПАНОК заст. Гордий з панами та магнатами, Єремія не гордував з тими панками, що були менші за його і корились йому (І. Словник синонімів української мови
  5. підпанок — Пі́дпанок, -нка; -панки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. підпанок — ПІДПА́НОК, нка, ч., заст. 1. Не дуже багатий або збіднілий пан (у 2 знач.). Дядько швидко і з вигодою збув її в няньки до Окуня, а коли в того підросли діти, Люба вже сама найнялася до Октава Пігловського... Словник української мови в 11 томах
  7. підпанок — Підпанок, -нка м. Служащій у барина, въ экономіи. Не так пани, як підпанки. Ном. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка