1. Словник української мови у 20 томах

підпилий

ПІДПИ́ЛИЙ, а, е.

Який сп'янів від спиртного.

Почтар, нівроку, був підпилий, Оддав сенатові приказ (Т. Шевченко);

Зайшовши до Миколиної хати, він побачив за столом підпилого сина (П. Кочура);

// у знач. ім. підпи́лий, лого, ч. Той, хто сп'янів від спиртного.

Вже підпилий як засне, То хоч коти гармати, І усом не моргне (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпилий — підпи́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підпилий — див. п'яний Словник синонімів Вусика
  3. підпилий — -а, -е. Який сп'янів від спиртного. || у знач. ім. підпилий, -лого, ч. Той, хто сп'янів від спиртного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підпилий — НАПІДПИ́ТКУ (у функції присудка чи в складі його групи або у функції відокремленого другорядного члена речення — в стані незначного сп'яніння), НАПІВП'Я́НИЙ, ПІДПИ́ЛИЙ, ПІДПИ́ТИЙ рідко, ПІДНА́ПИТКОМ діал. Грицько Митрофанович був уже трохи напідпитку (О. Словник синонімів української мови
  5. підпилий — Підпи́лий, -лого, -лому; -пи́лі, -лих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. підпилий — ПІДПИ́ЛИЙ, а, е. Який сп’янів від спиртного. Почтар, нівроку, був підпилий, Оддав сенатові приказ (Шевч., II, 1963, 352); Зайшовши до Миколиної хати, він побачив за столом підпилого сина (Кочура, Родина.., 1962, 264); // у знач. ім. підпи́лий, лого... Словник української мови в 11 томах
  7. підпилий — Підпилий, -а, -е Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч. Словник української мови Грінченка