1. Словник української мови у 20 томах

підписар

ПІДПИ́САР, я, ч., заст.

Помічник писаря.

Господар убравсь у найширшу рясу, а молодий причепуривсь, мов лялька. Ніхто б в світі не подумав, що то пана писаря підписар (І. Нечуй-Левицький);

Довелося мені сьогодні звернутися до колишнього підписаря Юхрима Бабенка (М. Стельмах);

Він [козак Ян Гук] справляв на Січі уряд підписаря (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підписар — підпи́сар іменник чоловічого роду, істота арх. Орфографічний словник української мови
  2. підписар — -я, ч., заст. Помічник писаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підписар — ПІДПИ́САР, я, ч., заст. Помічник писаря. Господар убравсь у найширшу рясу, а молодий причепуривсь, мов лялька. Ніхто б в світі не подумав, що то пана писаря підписар (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах