1. Словник української мови у 20 томах

підпомога

ПІДПОМО́ГА, и, ж., розм.

1. Те саме, що допомо́га.

– От, може, Кирило та Панько дадуть підпомоги яму копати (Панас Мирний);

Напече [Даринка] млинців, рогаликів – і все йому, все братикові. Скоріше б тільки ріс. Не так щоб підпомогу з нього мати, а щоб було з ким хоч погомоніти, пожуритися (І. Вирган).

2. Те саме, що підкрі́плення 2.

Енеєві одвіт сей дав [Евандр]: – .. Дамо вам війська в підпомогу, І провіанту на дорогу, І грошеняток з якийсь міх (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпомога — підпомо́га іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підпомога — Підпомо́га. Допомога, матеріальна підтримка. Тому вживають всі нациї й народи ріжних способів до підпомоги своїх талановитих, але бідних молодих людий (Б., 1895, 10, 1). Українська літературна мова на Буковині
  3. підпомога — див. допомога Словник синонімів Вусика
  4. підпомога — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що допомога. 2》 Те саме, що підкріплення 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підпомога — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал. Словник синонімів української мови
  6. підпомога — Підпомо́га, -ги, -зі; -мо́ги, -мо́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підпомога — ПІДПОМО́ГА, и, ж., розм. 1. Те саме, що допомо́га. — От, може, Кирило та Панько дадуть підпомоги яму копати (Мирний, III, 1954, 136); Напече [Даринка] млинців, рогаликів — і все йому, все братикові. Скоріше б тільки ріс. Словник української мови в 11 томах
  8. підпомога — Підпомо́га, -ги ж. Помощь; подспорье, поддержка. К. Кр. 35. Веде орду велику, многу рутульцеві на підпомогу. Котл. Ен. IV. 69. Словник української мови Грінченка