1. Словник української мови у 20 томах

підпорядковування

ПІДПОРЯДКО́ВУВАННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. підпорядко́вувати 1, 2.

Незалежність працівників служби внутрішнього аудиту (внутрішнього аудитора) повинна забезпечуватися завдяки підпорядковуванню її безпосередньо наглядовій раді товариства (з мови документів);

Все ширше законодавчий процес входить у русло демократизму, відточується механізм вироблення та прийняття законів, підпорядковування їх інтересам суспільства, держави (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпорядковування — підпорядко́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підпорядковування — -я, с. Дія і стан за знач. підпорядковувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпорядковування — Підпорядко́вування, підпорядкува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. підпорядковування — ПІДПОРЯДКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. підпорядко́вувати 1, 2. Словник української мови в 11 томах